Особливості стереомікроскопів

Стереомікроскоп вперше був винайдений у 1920 році і використовувався в основному для проведення судових балістичних експертиз у ході слідства. Сьогодні стереомікроскопи досягли широкого розповсюдження під час досліджень деревини, металевих поверхонь, ремонту плат та ін. Такі мікроскопи сьогодні також називають стереоскопічними, технічними, ремонтними, мікроскопами для роботи у відбитому світлі та ін. Якщо Ви вирішили купити стереомікроскоп, важливо, щоб Ви розуміли, у чому ж полягають його основні відмінності від біологічного та інших типів мікроскопів.

Зрозуміло, що основне завдання мікроскопа – показати деталі об'єкта, які не помітні неозброєним оком. Стереомікроскопи – це оптичні мікроскопи, що працюють за принципом відбитого світла від досліджуваного об'єкта. Важливо розуміти, що не кожен бінокулярний мікроскоп є стереоскопічним. Спостерігаючи збільшене зображення об'єкта в стереомікроскоп, Ви бачите дещо різне зображення в правому і лівому окулярі, трохи під різними кутами. Саме завдяки цьому Ви і отримуєте об'ємне зображення досліджуваного об'єкта (3D картинка), отримуючи можливість оцінити ширину, висоту і довжину зразка. Для формування тривимірного зображення зразка використовуються два різних оптичних шляхи, що утворюються двома об'єктивами і двома окулярами в конструкції мікроскопа. У той же час, спостерігаючи об'єкт в біологічний бінокулярний мікроскоп, Ви бачите одну і ту ж картинку в кожному з окулярів, під одним і тим же кутом. Крім того, відзначимо, що зображення в стереомиікроскопі буде правильно орієнтоване (право-ліво, верх-низ) на відміну від біологічного мікроскопа, який формує перевернуте зображення.

Стереомікроскопи, як правило, мають вбудоване верхнє підсвічування, хоча не виключають наявності нижнього підсвічування. Крім цього, виробники часто пропонують Вам доукомплектувати стереомікроскоп, докупивши додаткове підсвічування: бічне підсвічування, кільцеве підсвічування, що не створює тінь, і тп. Освітлення об'єкта може здійснюватися лампою розжарювання (хоча таких мікроскопів дуже мало, і лампи розжарювання не актуальні в наш час), світлодіодною, галогеновою, флуоресцентною лампами.

Зазвичай, стереомікроскопи мають невелике збільшення, 10х, 20х, 40х, 100х, але іноді збільшення такого мікроскопа може досягати і 200х. Найбільш поширені стереомікроскопи з поворотною револьверною головкою, що дозволяє встановлювати одне з двох можливих значень збільшень. Зустрічаються і стереомікроскопи з фіксованим збільшенням. Також Ви можете купити мікроскоп з плавним регулюванням збільшення (змінне збільшення, зум), але такі стереомікроскопи відносяться вже до більш дорогого цінового сегменту.

Відзначимо, що найбільш часто стереомікроскопи застосовуються для дослідження поверхонь твердих об'єктів, таких як дерево, пластик, метал. Стереоскопічні мікроскопи використовуються у хірургії, при розтині, сортингу та ін. Також стереомікроскопи необхідні при ремонті і виробництві годинників, електронних друкованих плат, ювелірних виробів тощо.

Що ще відрізняє стереомікроскоп від інших мікроскопів? Стереомікроскопи також мають набагато більшу робоча відстань, ніж біологічні мікроскопи, що зазвичай становить від 40 мм до 100мм. Велика робоча відстань дозволяє розміщувати об'ємні об'єкти на предметному столику. Крім цього, стереомікроскопи можуть бути встановлені на спеціальну станину, забезпечуючи можливість вивчення великої поверхні зразка, пересуваючи саму голівку мікроскопа не тільки вгору-вниз, але і вліво-вправо.

Крім цього, зазначимо, що стереомікроскопи можуть мати не тільки бінокулярну, але і тринокулярну насадку, що дозволяє проводити візуальні спостереження двома очима і окремо підключити цифровий або дзеркальний фотоапарат, або спеціальну цифрову камеру для виведення зображення на монітор комп'ютера, робити фото і відео зйомку, обробляти отримане зображення за допомогою спеціальних програм.

Як бачимо, сьогодні стереомікроскопи досягли широкого розповсюдження і є важливими оптичними приладами для проведення різних досліджень в індустрії, мікрохірургії, радіоелектроніці, гемології та ін.

Автор статті: Галина Цехмістро