Що таке рефрактор?

Рефрактор (лінзовий телескоп) був винайдений Галілео Галілеєм у 1609 році. У конструкції рефрактора використовуються лінзи, розташовані попереду труби. Світло проходить через лінзи, заломлюється і збирається в фокальній площині, де і формується зображення. Лінзові телескопи – прості і якісні оптичні інструменти. Добре сконструйовані рефрактори насправді мають лише одну оптичну помилку, яка називається хроматичною аберацією.

Хроматична аберація також відома як «кольорова облямівка» викликана тим, що одна лінза не може сфокусувати всі кольори оптичного спектру одночасно. Наприклад, під час спостережень Місяця, Ви будете бачити окремо блакитний, червоний і зелений кольори. З практичного боку, це означає, що якщо Ви спробуєте сфокусуватися на блакитному кольорі, то зелений і червоний будуть здаватися розмитими. Таким чином під час спостережень Місяця Ви отримаєте так званий райдужний ореол по краях.

Щоб мінімізувати ефект хроматичної аберації були вжиті наступні заходи:

1. Для рефракторів намагаються збільшити фокусну відстань.
2. Використовують комбінацію з двох лінз різних видів скла.

Так серед лінзових телескопів можна зустріти ахромати – рефрактори, які істотно позбавлені від хроматичної аберації, і апохромати – майже повністю, хоча і не до кінця позбавлені такого спотворення.

Переваги рефракторів:

1. Забезпечують чудову якість зображення планет.
2. Гарні для вивчення деталей планет і подвійних зірок.
3. Доступні за ціною з апертурою до 100 мм.

Недоліки рефракторів:

1. Страждають від хроматичної аберації.
2. Дуже дорогі з апертурою понад 100 мм.
3. Менш придатні для спостережень за туманностями.

Автор статті: Галина Цехмістро